Кожен край має свій унікальний колорит і неповторну
архітектуру, адже кожна епоха залишає нам у спадщину якусь пам’ятку, що
зберігає в собі згадку про певну визначну подію, про певну визначну постать, що
так чи інакше вплинула на становлення й розвиток краю. Життя було насичене
історією та традиціями. І невід’ємною частиною цього є величні храми, церкви і
замки. Коли знаходишся поряд з такими архітектурними пам’ятками тих часів,
створюється враження, ніби час у цих місцях незбагненним чином зупинився.
Завітавши до нашої книгозбірні, матимете
чудову нагоду збагатитися цікавою
інформацією про багату історичну і культурну спадщину нашого краю,
його неповторні місця, у яких все дихає історією і духом. Можна з впевненістю
сказати, що гордістю Радехівщини по праву вважаються унікальні у своєму роді
дерев’яні церкви, збудовані талановитими народними майстрами.
Одними з найстаріших дерев’яних церков у нашому
районі є церква Різдва Пр. Богородиці в
селі Радванці (1700), у Сушно – церква Св. Симеона Стовпника (1700), церква
Покрови Пр. Богородиці у Вузловому (1724),
у с. Полове – церква Зіслання Св.Духа (1727), у с. Новий Витків – церква
Преображення Господнього (1738), церква Успіння Пр. Богородиці у с. Оглядів (1738),
церква Пр. Трійці с. Трійця (1760). Ці сакральні дерев’яні споруди вважаються пам’ятками національного значення.
А дерев’яну церкву Святої Параскеви
(1822) зі Стоянова було перенесено до
Музею народної архітектури і побуту «Шевченківський гай» у Львові.
Найціннішим зі збережених костелів на
Радехівщині є бароковий храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у
Лопатині, збудований у 1772 році за
проектом відомого архітектора Б. Меретина.
Пізнати свій рідний край, його історію та культуру
нам допомагають книги, розповіді істориків та старожилів. У читальному залі
районної бібліотеки діє книжкова виставка «Святі місця рідної землі». Особливо
цікавими та пізнавальними є бібліографічні видання – інформаційно-краєзнавчі
розвідки працівників бібліотек району про сакральні споруди на Радехівщині.
Важливо
зберегти ці пам’ятки історії та культури для
наступних поколінь, передати нащадкам у
всій їх величі та красі. Поважаймо минуле, адже воно може ще багато чого цікавого
розповісти, примножити історичну значимість минувшини. Але чи буде у наших
нащадків можливість помилуватися цим духовним надбанням, доторкнутися до
минулого, цілком залежить від нас.







Немає коментарів:
Дописати коментар