середу, 13 червня 2018 р.

Із когорти державотворців

#Згадати#Знати#Пам’ятати
У рамках відзначення 100-річчя ЗУНР  на черговому засіданні членів Радехівської районної станиці Всеукраїнського Братства   вояків ОУН-УПА бібліотекарі провели  екскурс в столітню українську історію, ближче познайомили з видатною постаттю  новітньої історії України Євгена Петрушевича – адвоката, парламентарія, диктатора.  3 червня виповнилося 155 років від дня його народження. Доктор Євген Петрушевич належить до найкращих та найчесніших і найшляхетніших провідників українських визвольних змагань.
Біографія і політичний портрет Євгена Петрушевича сповнені цікавих фактів, з якими ознайомила провідний бібліограф районної бібліотеки Ірина Личак.       
Переглянувши ювілейну  виставку-персоналію  «Євген Петрушевич: портрет державника у часі й просторі», учасники змогли  дізнатися про основні віхи життя та діяльності визначного галицького політичного діяча, який захищав суверенні права українського народу на власну державність та завжди мріяв про єдину, соборну Україну.
Цікаво те, що Є. Петрушевича називають президентом ЗУНР, хоча він ним ніколи не був. Його посада називалася «Президент УНРади», тобто юридично він виконував здебільшого представницькі функції спікера парламенту, а державою керував Виділ УНРади – 10 вибраних парламентаріїв, у тому числі й Петрушевич, котрий його очолював.    
Мало кому відомо, що Євген Петрушевич поряд із іншими лідерами національно­-визвольних змагань увіч­нений на церковних фресках. У місті Жовква на Львівщині у церкві Серця Христового на стінописі «Акт Злуки» авторства нашого земляка із Сморжева Юліана Буцманюка біля ніг Богородиці зображені крає­види Києва та Львова, а під ними – діячі УНР і ЗУНР: Симон Петлюра, Михайло Грушевський, Дмитро Вітовський, Євген Петрушевич, Костянтин Левицький та ін. У центрі – Андрей Шептицький, що молиться за волю та єдність України.
Ми маємо пам’ятати, що наша історія – це наше коріння. І ми не можемо забувати про своє славне героїчне минуле. 


 

пʼятницю, 8 червня 2018 р.

Нова виставка вишитих картин

 У неділю, 3 червня, пройшло чергове засідання читацького клубу «Недільна світлиця», на якому відбулася зустріч з вишивальницею картин п. Ярославою Рудь та була представлена колекція її вишитих картин.
 Понад 50 вишитих картин сьогодні є у колекції майстрині.  Понад 10 із них є подаровано друзям та колегам. Проте найцінніші завжди зберігатимуться у домашній колекції, адже у кожну із них вкладена душа і чимало часу та терпіння. 
Цю красу не можливо передати, її потрібно побачити. Завітайте у бібліотеку і самі у цьому переконайтесь...
 




Із когорти героїв

#Згадати #Знати #Пам’ятати
В незалежній державі народ
Про героїв своїх не забуде.
І найвища з його нагород –
Добра пам’ять і в свято, і в будень.
                                                                                             О. Лупій
 23 травня – День Героїв – день пам’яті усіх українців, що присвятили своє життя нашій з вами свободі, тих, хто боровся, захищав і захищає Україну.
 Чому саме травень обрано для вшанування Героїв? Тому що в травні віддали своє життя у визвольній боротьбі такі кращі сини України XX століття:
полковник Євген Коновалець (родом зі Львівщини), головний ідеолог державної самостійності України Микола Міхновський (родом з Полтавщини);
головний Провідник Української національно-визвольної боротьби 1917-1921 років Симон Петлюра (родом з Полтави).
  Радехівщина також славиться своїми героями – патріотами своєї землі.
Роман Мандрика… Він був істинний український патріот, який все своє життя боровся за незалежність нашої держави. Своєю високою ідейністю, любов’ю до рідного краю  був покликаний служити Україні.  
Про нашого земляка, надрайонового провідника ОУН Радехівщини Романа Мандрику – «Чорноморця» дізналися із розповіді провідного бібліографа Ірини Личак. 
А більш детальнішу інформацію про життя і діяльність Р.Мандрики розкриває книжкова виставка і біо-бібліографічний список літератури «Великий патріот України». Цікавою інформацією про важку життєву долю дружини та дітей «Чорноморця» поділилася  бібліотекар Ольга  Руда. Одна з наймолодших дочок провідника Романна виховувалася в сім’ї підпільника Тадея Рудого, який мешкав у Радехові на хуторі Корчунок.
  Усе своє свідоме життя Роман Мандрика – «Чорноморець» із вогнем завзяття боровся за незалежну Україну. Знати і пам’ятати про героїв національно-визвольної боротьби повинні всі, особливо підростаюче покоління.

Наш обов’язок – пам’ятати

    #Згадати #Знати #Пам’ятати                               
  День пам'яті жертв політичних репресій в Україні встановлено згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року, щороку відзначається у третю неділю травня. Цю пам'ятну дату встановлено окремою датою на підтримку ініціативи громадськості.
  Ми в жалобі схиляємо голови перед нашими співвітчизниками, що стали жертвами кривавого тоталітарного режиму. Намагаючись позбавити наш народ його національної свідомості, історичної пам’яті та прагнення до свободи мільйони українців, зокрема і наших земляків, було закатовано у застінках НКВС, розстріляно, відправлено у табори, тюрми, висилки. Їм було винесено смертний вирок лише за те, що були українцями і мали сміливість говорити про це вголос. 
 Мільйони людей рішеннями сталінської влади було безпідставно оголошено «ворогами народу», страчено фактично без суду і слідства, приречено на муки та голодну смерть у таборах чи на засланні. Репресій зазнали, як правило, найбільш обдаровані, працьовиті і соціально активні громадяни. 
  У районній бібліотеці були проведені  інформаційно-історичні діалоги «Політичні репресії та їх наслідки». В цей день ми згадуємо і наших краян, які стали жертвою репресій більшовицького режиму, були ув’язнені у концтаборах. Про це  можна дізнатись із газетно-журнальних статей  краєзнавчої періодики. 
 Присутні переглянули  виставку-реквієм «Пам’ять через роки», на якій представлені книги про репресії радянської влади щодо українців, а також публікації про репресованих українських письменників та громадських діячів.
  Раніше репресованих згадували разом із жертвами голодоморів і лише сьогодні жодних таємниць, замовчувань та викривлень у питаннях, які стосуються політичних репресій немає і не може бути. Священним обов'язком кожного громадянина будь-якої держави є збереження пам'яті про минуле свого народу. Саме тому нам, сьогоднішнім українцям, так важливо привернути увагу нашого суспільства до трагічних подій історії України.       
 Наш обов’язок – пам’ятати, передавати нащадкам правду про минуле.
 Все, що залишилось – пам'ять... Про тих, хто міг жити поруч. Про тих, кого нещадно вбили … Ми пам`ятаємо...

четвер, 7 червня 2018 р.

Життя у вишивці, а вишивка – життя

Відкриття виставки вишитих картин лікаря-стоматолога Йосифа Цибулі «Життя у вишивці, а вишивка – життя» у читальній залі Радехівської районної бібліотеки відбулося в День вишиванки.
                  



У День вишиванки

Працівники Радехівської бібліотеки у День вишиванки біля Українського Народного Дому, оздобленого елементами національного орнаменту.

Пізнати, щоб наслідувати

 У травні в Радехівській районній школі мистецтв імені  митрополита Андрея Шептицького була проведена лекція «Митрополит Андрей Шептицький і музика». З цікавою та змістовною доповіддю  виступила   Любов Кияновська  – доктор мистецтвознавства,  лауреат премії ім. Миколи Лисенка, педагог, музично-громадський діяч, зав. кафедри історії музики  Львівської  Національної Музичної Академії ім. М.Лисенка.
 Друковані видання із скарбниці  митрополита Андрея, які зібрані у фонді Радехівської районної бібліотеки, були запропоновані на книжковій виставці «Жертовність слуги Божого Андрея» для ознайомлення  слухачам лекції та учасникам концерту. Особливе зацікавлення викликала краєзнавча інформаційно-бібліографічна розвідка «Андрей Шептицький  і Радехівщина».
 На суботньому  заході у районній школі мистецтв були присутні священнослужителі, вчителі християнської етики та музичного мистецтва шкіл Радехівського району та міста Радехова, просвітяни, вчителі, працівники культурно-освітніх установ та активна громадськість міста. В концерті прозвучали духовні твори у виконанні Марійської дружини та вчительського хору «Просвіта».